В експозиції представлена продукція Корецької порцелянової фабрики. До традиційних волинських виробництв й надалі відносять металургійне виробництво з болотяних руд та гутний промисел, зразки продукції яких експонуються. Життя первісних http://tasindia.org/page-37/ людей ілюструють діорами „Мисливство і рибальство в епоху мезоліту” та „Виплавка металу в епоху бронзи”, а також реконструкція жіночого поховання ранньозалізного часу. У Скірчі на Волині впорядкували старе польське кладовище.
У ті дні гинули невинні люди з обох боків, однак польські історики подають значно завищені цифри загиблих поляків. «Насправді такий односторонній підхід до польсько-українського конфлікту – бачити серед жертв тільки поляків, а серед вбивць – тільки українців – це також доволі давня тенденція. Спочатку вона була доволі маргінальною, а з 2016 року стала політичним мейнстрімом. Очевидно, що Україна не може погодитися на такі односторонні оцінки, які звучать польського боку, коли ті події називають геноцидом. Такий односторонній підхід щодо оцінки конфлікту далекий до об`активності та нормальної оцінки минулого.
А голова групи міжпарламентських зв’язків з Польщею Борис Тарасюк заявив, що залишає свою посаду на знак протесту проти такого кроку польських депутатів. А “Право і справедливість” прийшла до влади, в тому числі за допомогою голосів “кресов’ян” та ультраправих середовищ, яким перед минулорічними виборами прямо обіцяла домагатися визнання подій на Волині геноцидом. На офіційному рівні політики обох країн регулярно робили заяви про примирення, порозуміння і взаємне прощення історичних провин. Однак кожна кругла дата трагічних подій на Волині стає черговим нагадуванням про прірву нерозуміння, яка досі розділяє їхнє тлумачення істориками та суспільствами України та Польщі.
Волинь Туристична
Пов’язаний з Першою світовою війною, яка принесла важкі випробування і руйнації. Територією Волині проходила лінія фронту, відбувалися активні бойові дії (військова операція „Луцький” чи „Брусиловський” прорив у червні 1916 року). Показано карти, документи, фотографії, зброя часів війни. Фотоматеріали також висвітлюють культурно-освітню діяльність легіонів Українських січових стрільців на території краю.
Чому В Статуті Луцької Громади Згадують Про Сумчан, Або Як Потрібно Підходити До Написання Цього Документу
Воно мало майже правильну пiвкруглу форму, чому сприяло радiально-кiльцеве планування вулиць. В мiстi було троє ворiт – Київськi, П’ятницькi та Гридшинi. Він нагадує, що сам цей процес почався щойно 20 років тому, коли Польща стала суверенною, а Україна – незалежною. Те, що в комуністичні часи ця тема була взагалі заборонена, спричинила ситуацію, за якої третина молодих поляків узагалі не знають, що таке Волинь, а політики повертаються до цієї теми з наближенням чергової “круглої дати”.
Українська та польська історіографії мають різні підходи до опису тих подій. Проблема в тому, що люди “говорять різними мовами”, переконаний старший науковий співробітник Інституту українознавства. Після десятиліть замовчування, напівправд і інформаційних маніпуляцій незалежна Україна і Польща почали шукати пояснення цим трагічним подіям – своє для кожного народу. Не зважаючи на скрутне фінансове становище та відсутність державного фінансування відзначення 925-ого дня народження Луцька та національних свят тривало декілька днів. «Корпус Б» Волинської обласної клінічної лікарні звучав на вустах як необхідний стратегічний об’єкт не одного голови волинської облдержадміністрації, міського голови та чиновника-медика.
Він товаришував з моїм покійним чоловіком, — розповідає місцева жителька Павлівки Олена Новосад про Станіслава Філіповича. — Прийшли і побили всіх, дострілювали, а він між побитими живий зостався. І вже смеркає, і він лежить живий, та дитина —12 років, і думає, як йому вийти. І він вийшов, і пішов тут на цвинтар до склепу — там переночував, бо холодно, а він в шортиках, сорочці. Потім він до своєї хати, сюди поруч, пішов, а там німці вже були, то він лишився з німцями жити».
Їхнім чоловікам та ситуація набридла, тож вони прийшли до нього до дому і відкрутили йому те, що належало. Найбільш у цьому випадку шокує те, що дружина цього землевласника чула відголоси страхітливого мордування, але не звернула на них уваги, думаючи, що це звиклі заняття її чоловіка!!! Цей епізод, наведений Павлом Ясєніцою, яскраво свідчить про дійсний характер “цивілізаційної місії” польської шляхти на українських теренах. Переважно після досить поверхового й однобічного аналізу подій в Галичині міжвоєнних десятиліть раптом “вискакує” Волинь-1943. Польські науковці практично одноголосно стверджують, що власне український націоналізм родом з Галичини спричинив події на Волині 1943 року.
Основну частину коштів – а саме 14 мільйонів на будівництво освоїли саме в 2010 році. А загалом будівництво коштувало близько 20 мільйонів. У межах наукової конференції відбулася презентація монографії професора Богдана Гудя «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст.» та доробку Інституту європейської інтеграції Львівського національного університету імені Івана Франка. Автор розповів про своє бачення непростих українсько-польських відносин у ХІХ – першій половині ХХ ст.