Серед країн світовим лідером за кількістю вирощуваних свиней є Китай. Велика кількість свиней також вирощують у США, Росії. Бавовник — головна волокниста культура Латинської Америки, яку здавна вирощували в Мексиці, Перу й Парагваї. Ще до колонізації корінні жителі вміли виготовляти тканини з волокон бавовнику. Сьогодні бавовник вирощують у 17 країнах регіону. Найбільшими його виробниками є Бразилія, Мексика, Парагвай і Аргентина. На ці країни припадає 2/3 загального виробництва бавовнику в регіоні.
У басейні Амазонки вони займають понад 5 млн. Км2, що становить 40% світової площі вологих тропічних лісів. Субтропічні листопадні ліси ростуть на півдні Бразилії та Парагваю, на заході Уругваю і в північній частині Аргентини. Хвойні та широколистяні ліси помірного поясу трапляються на півдні Чилі і Аргентини.
На країни регіону припадає чверть світового експорту сої — бобів. Найбільші виробники й експортери сої — Бразилія й Аргентина. У світовому виробництві сої вони займають відповідно друге і третє місця (після США). Динамічний розвиток машинобудування в регіоні визначають три країни — Бразилія, Мексика і Аргентина. У Латинській Америці широко використовуються місцеві традиційні енергоджерела, такі як дрова й біомаса. Їх питома вага в загальному енергоспоживанні регіону становить близько 1/4.
Основна частина мінерально-сировинного потенціалу припадає на Бразилію, Чилі, Мексику і Перу. Країни Латинської Америки забезпечують третину світового виробництва цитрусових. Найбільші їх виробники — Бразилія, Мексика, https://dv-gazeta.info/news/z-yavilosya-bilshe-vidomostey-pro-gru-volodar-kilets-povernennya-v-moriyu-reliz-yakoyi-planuyetsya-24-zhovtnya.html Куба й Аргентина. Бразилія за виробництвом цитрусових займає перше місце у світі. Виноградарство розвивається в Аргентині, Чилі, Бразилії і Мексиці. На зрошуваних землях Аргентини і Чилі вирощують яблука і груші.
Країни Латинської Америки: господарство. Реферат
Це пояснюється складними фізико-географічними умовами і невисокоющільністю населення. Річкове судноплавство найбільше розвинене в Аргентині, Бразилії, Колумбії, Венесуелі та Уругваї, особливо на Амазонці, Парані і Магдалені. Для Парагваю річка Парана є основним засобом міжнародних транспортних зв’язків. Плантаційне рослинництво в Латинській Америці склалося під впливом потреб світового ринку. Обсяги його виробництва й експорту залежать від кон’юнктури цін і політики іноземних монополій.
Подібності в релігійній сфері
Найбільший розвиток в регіоні отримали транспортне машинобудування і електротехнічна промисловість. Такі країни, як Бразилія, Мексика і Аргентина виділяються відносно складною структурою машинобудування. Проте їх структура істотно відрізняється від структури машинобудування в економічно розвинених країнах. Машинобудування регіону характеризується великою матеріаломісткістю.
До Співдружності увійшло 12 країн регіону. Ці країни формально незалежні від Великобританії. Вони самостійно розв’язують свої внутрішні і зовнішні проблеми. Разом з тим вони добровільно обрали для себе главою держави і символом вищої влади Королеву Великобританії і закріпили це в Конституції. Три країни Співдружності — Гайяна, Домініка, Тринідад і Тобаго мають власного главу держави — президента. Іспанці і португальці почали проникати у внутрішні райони Південної Америки. Вони шукали загадкову країну Ельдорадо, в якій сподівалися знайти золото.
Винятком є Аргентина і Бразилія, які користуються своїми літаками, але тільки у внутрішніх перевезеннях. Міжконтинентальні авіарейси здійснюються на літаках, куплених у США, Великобританії, Франції. Найбільшим виробником цукрової тростини у регіоні і світі є Бразилія, хоча майже 2/3 цієї продукції споживається на внутрішньому ринку. Цукрову тростину у Мексиці вирощують переважно для потреб внутрішнього ринку.
Причому він коливається від 8 у Барбадосі до 70 осіб на 1000 народжених у Болівії. За різними оцінками у регіоні вирубано від 10 до 20% площі лісу. Особливо інтенсивно цей процес відбувається в північній частині Південної Америки, на північному сході Бразилії, у північній і північно-західній частині Мексики. На нововідкриті землі ринули іспанські конкістадори. Перше постійне європейське поселення в Америці було засноване в 1496 р. На південному березі острова Гаїті на місці сучасного міста Сьюдад-Трухільо.
Вони розвивають подібну економічну діяльність
Навколо великих міст поширені молочно-м’ясні господарства. У гірських районах і напівпустелях розвивається вівчарство. Пшениця займає друге місце у структурі посівних площ зернових. Її вирощують в районах неполивного землеробства і на зрошуваних землях. Головний район вирощування пшениці — Пампа. У колоніальний період уряди метрополій перешкоджали поширенню цієї культури у Латинській Америці.
Ще один виробник цукру в Латинській Америці – Мексика (6 млн т). Ця країна цікава тим, що тут останнім часом відбулося сильне розширення площ під цукровим очеретом – перш за все в сільськогосподарських районах нового освоєння. Прикладом такого роду може служити басейн р..
Займала https://mediaspacestudios.com/kefalides-ar8roy/ п’яте місце у світі як за територією, так і за кількістю населення. У дванадцяти країнах регіону кількість населення не перевищує 1 млн. Жителів, а острівна країна Сент-Кітс і Невіс налічують всього 50 тис. До них відносяться кукурудза, рис, просо, бобові, батат, маніока, картопля, банан, гарбуз, томат і інші овочі. Багато хто з цих культур, згідно з вченням Н.І. Вавілова, і виникли в Центрально-Американському і Південно-Американському осередках походження культурних рослин. Отже, вони вирощуються тут вже дуже тривалий час, причому використання деяких з них набуло своєрідний універсальний характер.
Тільки незначна частина господарств обробляють землю машинами. Більшість господарств використовують тяглову худобу і ручну працю. Не стимулює впровадження техніки в сільське господарство дешева робоча сила.